У Миргородській громаді вшанували пам’ять воїна Миколи Буєвича-Сисоєва, який загинув, захищаючи Україну. На фасаді Дібрівської гімназії встановили меморіальну дошку на честь її випускника.
Про це повідомляє Миргородська міська рада.
Урочисте відкриття відбулося на подвір’ї навчального закладу. Вшанувати пам’ять Героя прийшли його рідні, педагоги, учні та представники громади. Саме тут свого часу навчався Микола Буєвич-Сисоєв, ходив шкільними коридорами та сидів за партою, а згодом став на захист своєї країни.
Під час заходу керуюча справами виконавчого комітету Миргородської міської ради Антоніна Нікітченко зазначила, що меморіальна дошка стане символом пам’яті та вдячності Героям, які віддали життя за вільну й незалежну Україну.
«Найменше, що ми можемо зробити сьогодні, — пам’ятати їхній подвиг не лише в дні річниць, а щомиті. Закликаю кожного щодня о 9-й ранку вшановувати пам’ять наших Героїв хвилиною мовчання. Це наш спільний обов’язок перед тими, хто тримає над нами небо», — наголосила Антоніна Нікітченко. Вона також висловила співчуття рідним полеглого воїна.
За меморіальною дошкою — історія життя конкретної людини, її родини, мрій, планів, праці та вибору, який назавжди змінив її долю.
Микола Миколайович Буєвич-Сисоєв народився 25 жовтня 1971 року в селі Показове. Після закінчення Дібрівської школи він опанував професію водія, пройшов строкову військову службу, створив родину та працював. Рідні згадують Миколу як працьовитого, щирого й відкритого чоловіка.
У 2015 році, коли Україні знадобився захист, Микола став на захист держави. Протягом двох років він брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення воїн знову долучився до Збройних Сил України.
1 березня 2022 року Миколу Буєвича-Сисоєва мобілізували до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Сержант служив командиром відділення взводу технічного забезпечення. Побратими та командири знали його як мужнього, витривалого й відповідального воїна.
1 квітня 2024 року на Донецькому напрямку Микола отримав важкі поранення внаслідок артилерійського обстрілу. Півтора місяця медики боролися за його життя. Однак 18 травня 2024 року серце воїна зупинилося у госпіталі.
Пам’ять про Миколу Буєвича-Сисоєва та інших полеглих Героїв житиме доти, доки про них пам’ятатимуть і розповідатимуть дітям. Адже вони віддали найдорожче, щоб інші могли жити, навчатися, мріяти та будувати майбутнє.
About The Author
